Чимало наших співвітчизників прославило ім'я України своєю творчою працею як у рідній землі, так і по всьому світу. Та є серед українців постаті, велич яких не може поміститись у рамки національного буття — постаті світового, планетарного масштабу, що є скарбом усієї людської цивілізації. Їх називають пророками, велетами духу, людьми, народженими згори, тими, що отримали найвище Боже одкровення. Українців, у період їхнього національного самоствердження, Господь обдарував таким  велетом — це Тарас Шевченко.

         В історії України ще не було людини, що зробила б такий велетенський вплив на уми і серця своїх співвітчизників. Він не був політиком, та на його ідеях сформувались і зросли чимало громадських організацій і партій. Він не був полководцем, але його слово змобілізувало сотні полків, дивізій, цілі армії, підняло до збройної боротьби мільйони українців, здобуло не одну визначну перемогу на полі бою. Він не був дипломатом, проте широта його поглядів, вклад у світову літературу та мистецтво, а головне - світоглядні ідеї загальнолюдських братерства та любові, що базувалися на християнських цінностях, здобули для України та українців належне визнання та пошану серед світової спільноти. Він не був проповідником, та своєю щирою вірою в Бога, дитячою відданістю Творцеві, гарячими віршами-молитвами вберіг обидві українські Церкви: на Сході — від безслідного розчинення в Церкві московській, на Заході — від латинізації. Він не народився пророком і зовсім не прагнув ним бути, але за Божим провидінням ним став і вивів свій народ з “єгипетського” ярма, хоча сам так і не побачив землі обіцяної.

         Тарас Шевченко жив, творив і боровся у 19 столітті. Але він наш сучасник. Його ідеї, помисли, поезії свівзвучні нашому сьогоденню. Шевченко як митець і громадянин 21 століття утверджує повсякчасність і безвічність національного духу. Актуальність його слова, яке він ставив «на сторожі», є незаперечною у кожний момент існування нації. У всі часи, але особливо у важкі, народ звертається до Шевченка за порадою.

         Зважаючи на доленосні і бурхливі події в Україні, бачимо, що Шевченко, як і ота трагічна новоявлена хрещатицька Небесна Cотня сучасних юних героїв гордої і незламної країни, полегла на майдані Незалежності, живе посеред нас, додає сміливості і впевненості у боротьбі з нашими відвертими і прихованими ворогами.

         Тарас Григорович Шевченко був, є і завжди буде найяскравішим виразником одвічних прагнень українського народу до Волі, Незалежності, Щасливого життя. Його невмирущість, значущість і велич – всесвітні..